Порівняльна характеристика петруші гринева та швабрина. Характеристики Гриньова та Швабрина

Головними героями твору О.С. Пушкіна «Капітанська дочка», є двоє абсолютно протилежних за людськими якостями офіцера Гриньов та Швабрін. Незважаючи на те, що обидва молоді вийшли з дворянського роду, в яких як відомо з дитинства щепилися високі цінності та моралі, один був чесний і благородний, а інший хитер і поворотливий.

Швабрін виступає у творі у ролі негативного героя потрапляє на службу в Білогірську фортецю через скоєння вбивства. У ході проходження служби, коли почалося повстання Пугачова, він, недовго думаючи і зовсім не переймаючись своїм обов'язком перетворюється на його ряди. Також його не турбують і почуття оточуючих його людей. По волі своєї закоханості в Марію Миронову, не зважаючи на те, що почуття не є взаємними, він вирішує силою змусити дівчину бути з ним. Зрадницьки чинить він по відношенню і до свого друга, замишляючи проти того змови і удавання.

Гриньов є абсолютно протилежною стороною Швабрину. Він за своєю волею їде на службу у віддалену від міста фортецю, у всьому слухаючи і підкоряючись своєму батькові. У ньому відчувається неймовірна відданість та шанування своїх батьків. Також він чітко слідує отриманому ним настанови, яке свідчить, що честь потрібно берегти змолоду. При повстанні Пугачова, не побоюючись своє життя Гриньов ясно дає зрозуміти, що немає за що, не перейде у його лави, оскільки давав присягу імператриці і буде вірою правдою служити лише їй.

Пушкін в даному творі ясно дає зрозуміти читачеві, що за такими як Швабрін слідує лише розруха, яка неодмінно призведе до краху його роду, а також і всієї країни. А Гриньов є оплотом у побудові здорового та розвивається суспільства з високими моральними підвалинами та позиціями, які гарантовано призведуть до щасливого та безтурботного майбутнього.

Порівняльна характеристика Гриньова та Швабрина

Петро Гриньов та Олексій Швабрін є героями повісті «Капітанська донька».

Ці двоє молодих людей із заможних сімей. Вони офіцери та обоє закохані в капітанську дочку Машу Миронову.

Петро Гриньов потрапив на службу до Білогірської фортеці за бажанням свого батька. Олексія Швабрина перевели у фортецю за смертовбивство. Під час дуелі на шпагах він заколов одного поручика.

Петро Гриньов щиро любить Машу Миронову, і вона відповідає йому взаємністю. Він готовий заради неї робити рішучі та сміливі вчинки.

Олексій Швабрін не досягнувши прихильності дівчини і отримавши від неї відмову, поводиться вкрай негідно. Він негативно відгукується про сім'ю Маші, дозволяє собі глузувати з дівчини і розпускає про неї погану поголоску.

Петро Гриньов сваритися зі Швабриним через його негідну поведінку стосовно Маші. Бажаючи відстояти честь дівчини, Петро бореться зі Швабріним на дуелі. На мить обернувшись на окрик свого слуги, він отримує підступний удар у спину від Швабрина.

Свій обов'язок перед вітчизною вони розуміють по-різному. Коли фортеця штурмувала банда Омеляна Пугачова, Петро був готовий до останнього битися. Він сміливо поводився і не боявся каже Пугачову правду в обличчя.

Швабрін же навпаки, не замислюючись, перейшов на бік лиходіїв. Він лебезив і плазав перед Пугачовим.

Коли Швабрина призначає комендантом фортеці. Він, будучи людиною підлою, користується своєю новою посадою. Він жорстоко поводиться з Машею Мироновою, тримає її під замком і змушує вийти за нього заміж.

Петро Гриньов із листа Маші дізнається про це і негайно вирушає визволяти дівчину з полону Швабрина. Завдяки своєму одкровенню і хоробрості, він заслуговує на прихильність і повагу Пугачова.

Петро великодушна і смілива людина. Протягом усієї повісті він гідно і самовіддано бореться за свої права та за своє кохання.

Швабрін брехливий і лицемірний, він готовий тишком-нишком завдавати ударів і зраджувати своїх товаришів. Він неодноразово намагався насолити Петру та писав на нього доноси.

Обох вони були заарештовані за підозрою у змові з Пугачовим. Швабрін і тут повівся вкрай не порядно, він намагався обмовити Петра. У результаті Гриньова виправдовують та звільняють. У цьому йому сприяє його кохана Маша. Він одружитися з нею. Швабрін залишається в ув'язненні.

А. З. Пушкіну з прикладу цих двох, молодих і забезпечених чоловіків вдалося показати, наскільки різними бувають люди.

Варіант 3

Ці два офіцери є повною протилежністю за своїми людськими якостями. Обидва походять із роду дворян, тому немає сумніву в їхньому вихованні. Але відмінності починаються там, де воно закінчується.

Швабрін грає негативну роль. Він знаходиться на службі в Білгородській фортеці. Туди його направляють тому, що він скоює вбивство. Коли починається повстання Омеляна Пугачова, він без жодного сумніву підтримує бунтівника. Оскільки його головними якостями є хитрість та підступність, то моральний обов'язок не турбує взагалі. Про почуття навколишніх людей говорити нема чого. Його кохана Марія Миронова не відповідає йому взаємністю і вирішує взяти її силою. Але оскільки це виглядає не так, як має бути офіцеру, його дії передбачити не складно. Змови та вдавання щодо його друга, у якого більше шансів на руку Марії, не змушують себе чекати!

Гриньов повна протилежність йому. Його рішенням вирушити у цю фортецю керувався обов'язок перед батьківщиною, а чи не різні хитрощі чи злочину. Він слухається і підкоряється своєму батькові, і тому той вважає його добрим сином. Усі настанови, отримані перед повітом, дотримуються бездоганно. Оберігаючи честь змолоду, Гриньов хоче стати гарним офіцером та полководцем. А оскільки присяга йому не порожній звук, то і при повстанні він починає діяти, як вірний воїн імператриці. Чому ж Марія обирає чесну людину? Для розуміння варто уважно придивитися до них обох.

Петро не бажає робити підлості, а навпаки хоче довести свою любов діями. Тому він наважується на різні вчинки, які вигідно виділяють на загальному тлі. Тоді, як Олексій Швабрін після отримання відмови починає вкрай негативно відгукуватися про саму панночку. Більше того, він потай пускає негативні чутки, які позначаються на репутації дівчини. Через це і розпочинається сварка двох молодих людей. Але честь дівчини для Петра не порожній звук, і він призначає дуель після прояснення всіх обставин. Але доля не на боці порядних людей. На мить відвернувшись, Гриньова чекає удар у спину, який виявляється вирішальним у цьому протистоянні. Дуель закінчується перемогою Олексія.

Після початку облоги саме за підтримки Швабрина Пугачов бере фортецю в свої руки. Призначаючи його основним, він практично розв'язує йому руки. А оскільки той ще й плазуна всіляко, то доказів у вірності не потрібно. Марія потрапляє у своєрідний полон, який сковує її дії. Олексій починає примушувати її силою вийти за нього заміж. Коли про це в листі дізнається Гриньов, він відразу ж кидається на допомогу дівчині. Чим викликає повагу не тільки в неї, а й у самого бунтівника.

Виходячи навіть із цих слів, можна зрозуміти, що Петром Гриньовим рухає порядність, честь, відвага та самовідданість. Тоді, як Олексієм Швабриним рухає брехню, лицемірство та удари у спину. А неодноразові доноси лише підтверджують, що такі люди просто не потрібні навіть серед тих, хто наважується піти проти корони та держави.

Написана в 1836 Пушкіним повість «Капітанська дочка» є логічним продовженням теми «нікчемного героя», пересічної людини, який не може похвалитися великим багатством, впливовістю або серйозними зв'язками. Головний персонаж близький до народу, має позитивні якості характеру, добрий, справедливий. В основі повісті лежить повстання під проводом Пугачова, але Пушкін зовсім не ставив собі за мету відтворити історичні події, на їх тлі він описав життєві історії простих людей.

Загальна характеристика Гриньова

Петро Гриньов - виходець із дворянської сім'ї, та його батьки бідні, тому він зростав у обстановці провінційно-помісного побуту. Герой неспроможна похвалитися хорошим вихованням, зізнається, що зростав недорослем. Оскільки батько був відставним військовим, то Петро став офіцером. Це сумлінний, м'який, добрий і справедливий юнак, що дивиться на всі крізь Со розсіюються, і він розуміє, як насправді влаштований світ.

Завдяки моральному чуття навіть із найскладніших і найнебезпечніших ситуацій виходить цілим і неушкодженим Петро Грінв. Характеристика героя показує його стрімке духовне зростання. Чоловік зумів розглянути в Маші Мироновій моральну особистість і чисту душу, у нього вистачило мужності попросити вибачення у кріпака Савельіча, Петро побачив у Пугачові не просто бунтаря, а справедливу і великодушну людину, зрозумів, яким насправді низьким і підлим є Швабрін. Незважаючи на страшні події, що творилися під час міжусобної боротьби, Гриньов зумів зберегти честь, людяність та вірність своїм ідеалам.

Загальна характеристика Швабрина

Характеристики Гриньова та Швабрина дозволяють читачеві розібратися, хто є хто насправді. Олексій Іванович за походженням дворянин, він жвавий, смаглявий, не дуже гарний. На час приїзду Гриньова до Білгородської фортеці Швабрін там прослужив уже п'ять років, його сюди перевели за смертовбивство. Все говорить про його підлість, нахабство та безсердечність. При першій зустрічі з Петром Олексій Іванович знайомить його з мешканцями фортеці, відгукуючись про всіх з презирливістю і насмішкуватістю.

Швабрін дуже розумний і набагато освіченіший за Гриньова, але в ньому немає доброти. Цей персонаж багато хто порівнював з перекотиполем, людиною без роду, що вміла лише пристосовуватися до різних обставин. Його ніхто не любив і не чекав, але і йому ніхто не потрібний. Наприкінці оповідання чорне волосся Швабрина після пережитих хвилювань посивіло, але душа його так і залишилася чорною, заздрісною і злобною.

Гриньова та Швабрина

У кожній повісті має бути антагоніст головного героя. Якби Пушкін не створив образ Швабрина, то духовне зростання Гриньова було б настільки помітний, до того ж неможливо було розвиток любовної лінії між Марією і Петром. Письменник у всьому протиставляє двох молодих офіцерів дворянського походження. Коротка характеристика Швабрина та Гриньова показує, що навіть на службу у фортецю вони потрапили з різних причин. Петра сюди служити прислав батько, щоб син понюхав справжнього пороху, послужив у армії. Олексія заслали за вбивство поручика.

Вираз «військовий обов'язок» кожен із героїв розуміє по-різному. Швабрину все одно кому служити, аби йому було добре. Під час Олексій одразу ж перекинувся до бунтівників, забувши про присягу та честь. Гриньов під страхом смертної кари відмовляється присягати на вірність бунтарям, та його врятувала природна доброта. Справа в тому, що колись він подарував Пугачову заячий кожух і подав склянку вина, а той у відповідь платить подякою і зберігає життя Петру.

Для героїв стала капітанська донька. Гриньов і Швабрін полюбили Машу, але їхнє кохання дуже різне. Петро вигадує для дівчини вірші, а Олексій їх критикує, розносячи в пух і порох. Це і зрозуміло, адже йому самому подобається Марія, але хіба людина, яка щиро любить, могла виставити свою кохану в поганому світлі і порекомендувати супернику подарувати їй сережки замість віршів, щоб вона вийшла до нього в сутінки.

Взаємини Швабрина та Марії

Олексію Івановичу подобається капітанська донька, він доглядає неї, але коли отримує відмову, розпускає про неї брудні і брехливі чутки. Ця людина не здатна на щирі, добрі та чисті почуття, Маша йому потрібна лише як гарна лялька, яку можна переробити на свій лад. Характеристики Гриньова та Швабрина показують, наскільки це несхожі один на одного люди. Петро ніколи не дозволив би собі обмовити чи примушувати до чогось свою кохану.

Олексій - підлий і боягузливий, діє обхідними шляхами. На дуелі він поранив шпагою Гриньова в груди, потім доніс батькам Петра про поєдинок, щоб ті заборонили синові одружитися з Марією. Після переходу на бік Пугачова Швабрін використовує свою владу, змушуючи дівчину стати його дружиною. Навіть наприкінці він неспроможна допустити щастя Гриньова і Миронової, тому намовляє Петра.

Взаємини Гриньова та Маші

Петро Андрійович живить до капітанської доньки найсвітліші та найчистіші почуття. Він усією душею прикипів до родини Миронових, яка стала для нього рідною. Молода дівчина відразу сподобалася офіцеру, але він намагався діяти делікатно, писав для неї вірші, щоб підкорити серце красуні. Характеристики Гриньова та Швабрина дають уявлення про поняття честі у цих двох людей.

Олексій Іванович сватався до Миронова, але отримав відмову, він не зміг з гідністю визнати свою поразку, тому всіма силами намагався заплямувати репутацію дівчини. Гриньов своєю чергою захищає кохану, викликаючи супротивника на дуель. Петро життя готовий віддати заради Маші, ризикуючи, він визволяє дівчину з ув'язнення Швабрина, вивозить її з фортеці. Навіть на суді він намагається не заплямувати честь Миронова, хоча йому загрожує довічна каторга. Така поведінка свідчить про шляхетність героя.

Ставлення Гриньова до Пугачова

Петро Андрійович не схвалює дій бунтівників і завзято захищає від них фортецю, під час страти офіцерів він відмовляється присягнути на вірність Пугачову, бо служить імператриці. Тим не менш, Гриньов захоплюється великодушністю, справедливістю та організаторськими здібностями ватажка бунтарів. У героя з Пугачовим складаються свої, дещо дивні, але дружні стосунки, що ґрунтуються на взаємній повазі. Заколотник пам'ятає доброту Гриньова і відплачує йому тим самим. Хоч Петро і не перейшов на бік Пугачова, але він залишається про нього доброї думки.

Ставлення Швабрина до Пугачова

Характеристика Швабрина і Петра Гриньова показує різне ставлення до військової честі у цих офіцерів. Якщо головний герой і під страхом смертної кари не побажав зрадити імператрицю, то для Олексія Івановича найважливіше власне життя. Як тільки Пугачов закликав офіцерів перейти до нього, Швабрін відразу перекинувся на бік бунтівників. Для цієї людини немає нічого святого, у потрібний момент вона завжди готова підставити підніжку іншим, тому визнання влади бунтарів - це не більше ніж спроба врятувати своє життя.

Духовне становлення Гриньова та падіння Швабрина

Протягом усієї повісті читач стежить за духовним зростанням головного героя. Характеристики Гриньова і Швабрина говорять самі за себе: якщо для Олексія немає нічого святого, він готовий переступити через будь-кого, щоб досягти своєї мети, то Петро підкорює своїм благородством, добротою, чесністю і людяністю.

Обладнання уроку:

мультимедійний проектор, екран, слайдова презентація «Пушкін», роздатковий матеріал: таблиця «Порівняльна характеристика Гриньова та Швабрина», словникові статті слова «честь» за тлумачним словником російської С.І. Ожегова і з тлумачного словника живого великоросійської В.І. Даля.

Випереджувальні завдання:

З'ясувати значення слова "честь".
Міні-твір «Що означає слово «Честь» у моєму розумінні?»

Цілі уроку:

освітні:

узагальнити, систематизувати знання за образом Петра Гриньова;
простежити розвиток характеру Петра Андрійовича;
навчання порівняльної характеристики героїв;
познайомити з поняттями «борг» та «честь»;
дати поняття про спадкоємність пушкінських традицій у російській літературі;

розвиваючі:

розвивати вміння учнів аналізувати текст;

Розвивати здібності до висновків;

розвивати навички роботи зі словниками;

які виховують:

виховувати почуття честі та власної гідності, вірність даному слову, безкорисливість у коханні та дружбі, самопожертву;
включити учнів у філософський пошук;

Виховувати любов до художніх творів.

Словникова робота:

Честь, гідність, присяга, вірність слову, самопожертву.

Хід уроку.

Бережи честь змолоду.

Прислів'я.

I. Оргмомент. Оголошення теми уроку, цілей, епіграфу.

– Здрастуйте, сідайте.

– Сьогодні ми з вами проводимо урок, тема якого «Порівняльна характеристика Гриньова та Швабрина. Тема честі, мужності та шляхетності з прикладу розвитку характеру Петра Гриньова». Відкрийте зошити з літератури та запишіть сьогоднішню дату та тему. Як епіграф нашого сьогоднішнього уроку я взяла прислів'я «Бережи честь змолоду», що стала епіграфом твору Олександра Сергійовича Пушкіна «Капітанська донька».

– На сьогоднішньому уроці ми спробуємо узагальнити, систематизувати знання на образ Петра Гриньова, в ході роботи побачити ті зміни, які відбуваються в душі героя під впливом зустрічей з різними людьми.

ІІ. Вступне слово вчителя.

170 років тому в А.С. Пушкіна виник задум повісті… «Капітанська донька» А. З. Пушкіна закінчено 19 жовтня 1836 року, три місяці до трагічної загибелі поета. Останній великий твір, що писався три роки... Природно, що треба поставитися до нього уважніше, пильніше вдивитись у його героїв, постаратися зрозуміти його надзавдання, його сенс.

У березні 1833 року, працюючи над історією пугачівського бунту, Пушкін серед архівних документів знаходить слідчі матеріали у справі молодого офіцера, взятого Пугачовим у полон і помилуваного ним. Майже неймовірні, але при цьому достовірні події перевершували будь-яку мистецьку вигадку.

Пушкін входить у всі подробиці долі офіцера, люблячи його як свого героя.

Написання твору Пушкін планує на осінь, але ще на початку серпня пише передмову щодо нього. Ця передмова буде потім відкинута самим автором, і «Капітанська донька» розпочнеться одразу з першого розділу.

Передмова чудова вже хоча б тим, що в ній знайдена та неповторна інтонація, яка становить, можливо, головну чарівність «Капітанської доньки». Повість про своє життя батько розповідає синові, мабуть, хлопчику років десяти. «Будь-який мій друг, Петруша!» - З цих слів починається розповідь. Не навчальний урок, а домашнє переказ.

Отже, у п'ятницю, 4 серпня 1833 року Пушкін накидає чернетку передмови. Здається, знайдено вірні визначення справді чудових якостей героїв. Але Пушкіну раптом бачиться, що і огида до низького, і страх заподіяти нещастя - це наслідок якихось найважливіших і всеосяжних якостей. 5 серпня автор повертається до рукопису та вносить правку: «…збережеш у своєму серці… прекрасні якості, мною в тобі помічені: доброту та шляхетність».

Передмова стає благословенням для героїв, які вирушають у далеку дорогу назустріч невідомості. Їхні милі образи ще не лягли на папір, але вони вже оселились у душі. Мине ще багато місяців, перш ніж повість рушить, як весняна річка. І тоді назавжди увійдуть у наше серце капітанська донька голубушка Маша Миронова, палкий і відчайдушний Петро Гриньов, невсипущим дбайливим Архіпом Савелійовичом, якого спочатку, в чернетках, Пушкін кликав Степаном.

І вічно будуть виднітися в хуртовій негоді вогники Білогірської фортеці, де на нас чекають добрі старі Миронові. Де ніхто не боїться жодних «супостатів», але Іван Ігнатій для порядку чистить чавунну гармату… Закінчивши роботу, старий поручик сідає на пригріві, на торішню жухлу траву і, посміхаючись, вдивляється в дорогу… «Щаслива дорога і дай Боже вам!..»

Коротка передмова до «Капітанської доньки» варта того, щоб про нього згадували не лише літературознавці: у ньому, окрім суто художніх достоїнств та подробиць, необхідних для розуміння повісті, є ще щось дуже важливе для нас, читачів. Очевидно, це моральна твердість пушкінського оповідача, впевненість у розрізненні добра та зла.

ІІІ. Обговорення прочитаного.

− Хто є оповідачем у повісті О.С. Пушкіна "Капітанська донька"?(Петро Андрійович Гриньов.)

− Яким постає оповідач на самому початку оповідання?(Недорослем. Петруша Гриньов байдикує, лазить на голубник, з зневагою ставиться до навчання. Його балує матінка. - Запам'ятайте опис цього героя, згодом у літературі ми зустрінемо схожого героя в комедії Д.І. Фонвізіна «Недоук» - образ Митрофанушки.

Молодий, недосвідчений і наївний, він пристрасно хоче подорослішати, але для цього часто вибирає не ті способи: гра на більярді, пияцтво, зухвалість з Савельічем. Але в душі він добрий і соромиться поганих вчинків, які робить через недосвідченість.)

− Одне із завдань нашого сьогоднішнього уроку – простежити становлення характеру головного героя. Згадаймо, з чого почалося зростання героя. Коли, з якого моменту доля Петруші змінилася? Які події люди вплинули на долю Гриньова. Внаслідок чого з Петруші він стає Петром Андрійовичем Гриньовим?

− Отже, коли, з якого моменту доля Петруші змінилася?(З того моменту, коли батько вирішив відправити його на військову службу).

− Якими словами наказує батько сина, які згодом стали ключовими не тільки в даній повісті, а й у літературі взагалі?(«Прощавай, сину. Служи вірно, кому присягнеш; слухайся начальників; за їх ласкою не ганяйся; на службу не напрошуйся; від служби не відмовляйся; і пам'ятай прислів'я: бережи сукню знову, а честь змолоду». – Теж можна провести паралель з епізодом з роману Л. Н. Толстого "Війна і мир", від'їзд Андрія Болконського на війну.)

− Як ви розумієте слова батька?(Він говорить про обов'язок, честь, шляхетність, вірність слову.)

− З чого почав Петруша своє самостійне життя?(З гри на більярді, програвши Зурину сто карбованців.)

− Чому мандрівники потрапляють у буран, хто їх рятує?(Через упертість Петруші, юнацького максималізму. Рятує вожатий, що вказує дорогу.)

− Як віддячив Петрушу своєму рятівнику?(Завітав йому заячий кожушок).

− Як поставився до вчинків Гриньова Савельіча?(Був невдоволений, обурений збитком, бурчить і заперечує; вважав, що Петруша не дає звіту у своїх вчинках.)

− Як ви розцінюєте поведінку Петра Андрійовича?(Неправильно повівся з Савельічем, але обов'язок чесної людини – відповідати за свої вчинки, тому правильно вчинив, що віддав борг Зурину, завітав кожушок рятівнику.)

− Запам'ятайте ці віхи становлення Петра Гриньова. Трохи згодом ми побудуємо схему розвитку характеру головного героя. А краще зрозуміти Петрушу допоможе інший герой повісті. Як ви вважаєте, який?(Вірно, Олексій Іванович Швабрін.)

− Що ви дізнаєтесь про Швабрина і від кого?(Від Василиси Єгорівни. Швабрін переведений до Білогірської фортеці за дуель. Він став причиною загибелі людини.)

IV. Упорядкування таблиці «Порівняльна характеристика Гриньова і Швабрина».

− Щоб краще зрозуміти характер головного героя, складемо порівняльну таблицю вчинків Гриньова та Швабрина, яку заповнюватимемо в ході міркування. Давайте подивимося, як вчинки того й іншого співвідносяться з поняттями честі, мужності та шляхетності.

− Що ми можемо виділити спільного у Гриньова та Швабрина?(Обидва дворяни, офіцери, служать у Білогірській фортеці, закохані в Машу Миронову.)

Порівняльна характеристика Гриньова та Швабрина

Спільне. Обидва дворяни, офіцери, служать у Білогірській фортеці, закохані у Машу Миронову.

Різне.

Критерій порівняння	Гриньов	Швабрін
1. Ставлення до сім'ї капітана Миронова

1) – Давайте почнемо з того, що є ця фортеця, чи така вона, якою уявляв собі герой? Як проходила служба у фортеці? Хто по-справжньому був у ній командиром? Яка атмосфера панувала у ній капітана Миронова? У гарнізоні?(Білогірська фортеця зовсім не була схожа на фортецю в повному розумінні цього слова. Швидше за все, це було просте село. Командиром можна назвати Василису Єгорівну. У Білогірській фортеці панує тепла сімейна атмосфера, солдати та командири з теплотою ставляться один до одного, немає офіціальщини. фортеця немов велика сім'я, Петро полюбив цих людей, нічого іншого собі не бажаючи.)

Як прийняли Петрушу у сімействі Миронових?(Тепло, висловлювали турботу.)

- Пушкін з теплотою і ніжністю пише про відносини цих людей, і тут проводиться одна з найдорожчих ідей Пушкіна - думка сімейна. Зверніть увагу на слова Федора Михайловича Достоєвського: «У нас все від Пушкіна». Чому Достоєвський так сказав? Тому що у творчості Пушкіна закладено традиції, які згодом отримають розвиток у російській літературі ХІХ століття. Зокрема, сімейна думка стане однією з основних думок у творчості Л.М. Толстого, наприклад, у романі-епопеї «Війна і мир» (сім'ї Болконських, Ростових).

- Хто з мешканців фортеці різко виділяється із загального кола? Чим?(Олексій Іванович Швабрін. Він єдиний із мешканців фортеці говорить по-французьки, його розмова гостра і цікава. Він освічений, служив у Петербурзі в гвардії, переведений в Білогірську фортецю за дуель.)

− Чому Швабрін, спочатку сподобався Гриньову, поступово почав викликати в нього неприйняття? (Він погано відгукується про сімейство капітана Миронова, зводить наклеп на Івана Ігнатовича, в поганому світлі виставив Машу. Всі ці люди стали дороги Гриньову, і йому неприємно було слухати про них погане.)

Критерій порівняння	Гриньов	Швабрін
2. Поведінка на поєдинку

2) – Через що виникає дуель? (Гриньов написав вірш, присвятивши його Маші. Він виносить його на суд Швабрина, щиро вважаючи його своїм другом, чекаючи похвали. Але брудні натяки Швабрина розлютили Гриньова. Він заступився за честь дівчини, оскільки йому це велів обов'язок дворянина, лицаря. Швабрін, намагаючись відвернути Гриньова від Маші, домагається прямо протилежного - Петруша глянув на Машу по-новому. Розмова з Машею та її визнання, що Швабрін сватався за неї, а вона відмовила, довершив справу – Петро закохався.)

− Як поводиться Гриньов під час дуелі?(Б'ється чесно, відважно, захищаючи честь дівчини.)

− Як чинить Швабрін?(Завдає зрадницького удару беззахисному Гриньову, коли той обернувся на голос Савельіча.)

− Хочеться зазначити, що О.С. Пушкін не дає розгорнутих показників своїм героям, про характері ми можемо судити з їхньої вчинків.

Критерій порівняння	Гриньов	Швабрін

3) - А тепер давайте подивимося уривок з кінофільму "Капітанська дочка". Зверніть увагу на те, як поводяться Гриньов та Швабрін.

Критерій порівняння	Гриньов	Швабрін

4) – Після поранення Маша доглядає Гриньова, що ще більше зближує їх. Що збирається зробити Гриньов? (Написати листа батькам, випросити їх благословення на шлюб з Машею.)

– Яку відповідь вони одержують?(Відмова.)

- Як поводиться Маша? Чи готова вона боротися за своє кохання?(Ні. Вважає, що шлюб не принесе їм нічого доброго без батьківського благословення. Готова розлучитися з Петрушею.)

- Як ставиться до Маші Швабрін?(Описує Машу «досконалою дурницею», зводить наклеп на неї. З приходом Пугачова тримає під замком, морить голодом. І в останній момент видає Пугачову.)

- Як поводиться Гриньов після придушення бунту на слідстві?(Не називає її ім'я на слідстві, не бажаючи вплутувати Машу в розгляд.

5) - Як поводиться з Пугачовим Гриньов?(Грінєв відмовляється від присяги самозванцю: «Слухай, скажу тобі всю правду. Розсуди, чи можу я визнати в тобі государя? Ти людина тямуща: ти сам побачив би, що я лукавствую. Я придворний дворянин; я присягав государині імператриці: тобі служити не можу, коли ти справді бажаєш мені добра, то відпусти мене до Оренбурга».

Благородний Гриньов чесно зізнається, що не вважає Пугачова за царя. А Пугачов - самозванець дуже грізно заявив: "Я великий государ ... Так ти не віриш, що я був государ Петро Федорович?" Хоча розбійник і сам не вірить, на думку автора, в успіх свого підприємства: це підтверджує і калмицька казка про орла: «Найкраще раз напитися живою кров'ю, а там що Бог дасть!» До цього він каже: «Вулиця моя тісна; волі мені мало ... при першій невдачі вони свою шию викуплять моєю головою». Нам здається, Пушкін із співчуттям ставиться до Пугачова, людини, яка обманює людей, але сам це розуміє і ще дуже нетерпимий до брехунів: «І ти наважувався мене обманювати! Чи знаєш ти, нероба, чого ти гідний? - каже він Швабрину.)

- Як поводиться з Пугачовим Швабрін?(Це людина, для якої не існує понять честь і гідність. Він сповнений марнославства, малодушності. Для нього немає нічого святого. Застерігає Гриньова: звинувачує його у співпраці з Пугачовим, у зраді. Сам порушує присягу і переходить на бік Пугачова в Білогірській фортеці, до зради Швабрін готувався заздалегідь: відразу після нападу ми бачимо його обстриженого в гурток і в козацькому кафтане.)

У житті кожної людини буває перетин двох доріг, і на роздоріжжі лежить камінь з написом: «З честю підеш по життю – помреш. Проти честі підеш – живий будеш». Антигерой Пушкіна вже зробив свій вибір. Саме під час Пугачовського бунту виявились ницість почуттів, безчестя, духовний нігілізм Швабрина.

– Який висновок ми можемо зробити? (Гриньов і Швабрін – антиподи.)

V. Упорядкування схеми дорослішання головного героя.

− А тепер давайте у зошитах викреслимо схему дорослішання головного героя.

− Як ви думаєте, з якої відправної точки треба розпочати?(Сплата боргу за програш, далі – подяка за порятунок).

6) Самопожертву заради доброго імені Маші Миронової.

5) Ризикує життям заради спасіння Маші, не залишає в біді Савельіча.

4) Відмова присягнути бунтівнику.

3) Поєдинок за честь дівчини.

2) Подяка за спасіння.

1) Сплата боргу за програш.

– Отже, бачимо, що характер Гриньова дано у розвитку. І знову ми звертаємось до слів Ф.М. Достоєвського: «У нас все від Пушкіна». Традиція зображення героя у розвитку отримала сильне продовження у російській літературі. Герої Л.М. Толстого, з якими ми ще зустрінемося, зображені письменником як ті, хто вічно шукає свій шлях, невгамовні. Це Андрій Болконський, П'єр Безухів. Саме такі стали найулюбленішими героями читачів. І навпаки, бажаючи показати всю ницість душі будь-кого, Толстой підкреслював нерухомість, відсутність духовного розвитку героя. У цьому бачимо продовження пушкінських традицій.

VI. Концепція честі. Робота зі словниками.

− На сьогоднішньому уроці ми досить часто вживаємо слово «честь». Воно в епіграфі зустрічається в нашій розмові. Як спочатку розуміє слово “честь” молодий Петруша Гриньов? Для того, щоб нам у цьому розібратися, з'ясуємо значення цього слова за словником С.І. Ожегова та словнику В.І. Даля.(Випереджальне завдання було дано учням заздалегідь. Вони з'ясовували значення слова за словниками.)

Справа честі, обов'язок честі.

Честь сім'ї, честь мундира.

3. Цнотливість, непорочність.Дівоча честь.

4. Шана, повага.Віддати честь.

3. Високе звання, чин.

- У яких значеннях розуміє Петруша слово "честь" на початку роману? (У четвертому значенні у Ожегова та у другому, третьому, четвертому, п'ятому у Даля.)

− Ми бачимо, що таке поняття, як честь, Петруша Гриньов сприймає поверхово, воно ще у нього не сформоване.

− А наприкінці оповіді?(Петро Андрійович Гриньов цілком сформована особистість зі стійкими поняттями та уявленнями про честь, шляхетність, мужність.)

VII. Опитування домашнього завдання.

− А що у вашому розумінні означає «честь»? (Домашнє завдання попереднього уроку. Відповіді учнів.)

VIII. Заключне слово вчителя. Підбиття підсумків уроку.

− Олексій Іванович Швабрін – повна протилежність Петра Андрійовича Гриньова. Гриньов в ім'я порятунку іншу людину збреше, але в інших випадках, якщо навіть їй невигідно чи навіть небезпечно бути чесним, проти честі не піде. Коли Петруша програв сто рублів Зурину, «економний» Савельіч порадив Гриньову збрехати: «Напиши цьому розбійникові, що в нас і грошей таких не водиться». Але Гриньов відмовляється від такої поради: «Повно брехати…» І завжди між честю та обманом вибирає честь та гідність. Честь свою молодий офіцер не заплямував навіть у тих випадках, коли за неї легко можна було поплатитись головою.

На сьогоднішньому уроці разом із персонажами повісті А.С. Пушкіна приходимо до висновку, що найголовніше для людини у всіх життєвих обставинах – зберігати доброту та шляхетність. Не дарма епіграфом до своєї повісті автор взяв російське прислів'я «Бережи честь змолоду!». Ви довели, що шляхетність Гриньова виявилося у виконанні обов'язку, у його чесності та відданості, у повазі до коханої дівчини, у відповідальності за її долю, у почутті власної гідності.

І вся повість, як сповідь, звернена до нового покоління, в ній оповідач зізнається у своїх гріхах і віддає себе на людський суд.

А.С. Пушкін-прозаїк, Пушкін-психолог спонукає нас подумати над такими питаннями, як вірність цьому слову, безкорисливість у коханні та дружбі, самопожертву, почуття честі та власної гідності. Я думаю, що після цього уроку ви теж замислитеся над цими поняттями. Мені дуже хочеться вірити, що коли ви виростете, то будете людьми честі, обов'язку, сповненими почуттям власної гідності.

«Капітанська донька» вчить нас уміння вникати в пережите нами самими, достоїнства власної долі - такої, як вона склалася.

Російський мислитель В. Розанов говорив: «Любіть свою казку. Казку свого життя. Життя кожного є казка, одного разу розказана у цьому світі».

IX. Домашнє завдання.

Підготувати повідомлення по групам:

1 група – «Образ Пугачова у повісті «Капітанська дочка».

3 група – «Ставлення оповідача до народної війни».

І на закінчення мені хочеться звернутися до вас рядками з не менш дивовижного твору О.С. Пушкіна «Євгеній Онєгін»:

Хто б не був ти, о мій читачу,

Друг, недруге, я хочу з тобою

Розлучитися нині як приятель.

Вибач. Чого б ти за мною

Тут не шукав у строфах недбалих,

Чи спогадів бунтівних,

Відпочинок чи від праць,

Живих картин чи гострих слів,

Чи граматичних помилок,

Дай Боже, щоб у цій книжці ти

2. Поведінка на поєдинку

3. Поведінка під час захоплення фортеці пугачовцями

4. Ставлення до Маші Миронова

5. Поведінка з Пугачовим

додаток

Тлумачний словник російської С.І. Ожегова:

1. Гідні поваги та гордості моральні якості людини, її принципи.Справа честі, обов'язок честі.

2. Гарна чиста репутація, добре ім'я.Честь сім'ї, честь мундира.

3. Цнотливість, непорочність.Дівоча честь.

4. Шана, повага.Віддати честь.

«Тлумачний словник живої мови» В.І. Даля:

1. Внутрішня, моральна гідність людини, доблесть, чесність, шляхетність душі, чисте сумління.

2. Умовне, світське, житейське благородство, нерідко хибне, уявне.

3. Високе звання, чин.

4. Зовнішнє підтвердження відмінності, ознака переваги.

5. Надання поваги, пошани.

	Петро Гриньов	Олексій Швабрін
Зовнішність	Молодий, вродливий, не позбавлений мужності. Втілює в собі риси простої російської людини	Молодий, статний, не високого зросту, зі смаглявим, негарним, але рухливим обличчям
Характер	Мужній, витривалий, сміливий, порядний, прямолінійний, шляхетний, справедливий та сумлінний.	Цинічний, нахабний, різкий, рвучкий, емоційний, боягузливий.
Суспільний стан	Освічений дворянин, офіцер.	Освічений дворянин, офіцер
Життєва позиція	Бути порядним офіцером, чесно служити державі, захищати слабких, припиняти безчинство.	Зайняти значне місце. Доводити будь-якими способами свою правоту. Шукати зиск у всьому.
Ставлення до моральних цінностей	Дбайливо ставиться до моралі. Намагається не слідувати всупереч її принципам.	Не цінує моральних цінностей, часто переступаючи через них.
Відносини до матеріальних цінностей	Не женеться за багатством, але звик до дворянської життя в достатку.	Цінує гроші та багатство.
Моральність	Моральний, чесний, сумлінний.	Аморальний, безсовісний, усіх приглядає. Забуває про свій обов'язок і честь.
Ставлення до сім'ї Миронових	Вони стали йому справжньою родиною. Він полюбив з-поміж своїх батьків.	Не удостоїв їх нічим окрім піклування та глузування. Обмовив Івана Ігнатовича, образив Марію.
Ставлення до присяги	Хоробро відмовляється присягати Пугачову і цілувати його руку. Готовий померти, але не стати зрадником.	Без жодного роздуму порушує присягу. Переходить на бік бунтівників.
Поведінка на дуелі	Їм рухає справедливість та шляхетність. Ображена честь дівчини, і він, як офіцер, має її захистити. Веде чесний, сміливий бій.	Це не перша його дуель. Поводиться нечесно. Завдає удару, коли противник беззахисний.
Ставлення до Марії Миронової	Закоханий, поважає почуття Марії, готовий чекати на її взаємність і боротися за любов. Рятує їй життя, захищає на допиті.	Навряд чи відчуває до неї високі любовні почуття. Принижує її, ображає, тримає під замком. З легкістю видає ворогові.
Поведінка з Пугачовим	Високо тримає голову і не хоче принижуватись. Хоробро відповідає на провокаційні питання. Зберігає офіцерську звитягу.	Вимелює волю, повзаючи в ногах Пугачова. Принижується і плазає перед ним.
Взаємини	Перш за все, Швабрін викликає якусь симпатію у Гриньова. Але потім різкі висловлювання сім'ї Миронових, та був і подальші дії налаштовують Гриньова проти Швабрина. Окрім зневаги жодних почуттів немає.	Вважає Гриньова слабким. Спочатку намагається справити на нього враження. Але подальший розвиток подій перетворює їх на антиподи.

Твір А. З. Пушкіна «Капітанська дочка» можна повною мірою назвати історичним, оскільки у ньому чітко і ясно передані конкретні історичні факти, колорит епохи, звичаї та побут людей, що населяють Росію. Цікаво те, що Пушкін показує події, що відбуваються, очима очевидця, який сам брав у них безпосередню участь. Читаючи повість, ми ніби попадаємо в ту епоху з усіма її життєвими реаліями. Головний герой повісті Петро Гриньов непросто викладає факти, а має власну думку, дає […]
«Бережи сукню знову, а честь змолоду» - відоме російське народне прислів'я. У повісті А. З. Пушкіна «Капітанська Дочка» вона, як призма, якою автор пропонує читачеві розглядати своїх героїв. Піддаючи дійових осіб повісті численним випробуванням, Пушкін майстерно показує їхню справжню сутність. Дійсно, найповніше людина розкривається в критичній ситуації, виходячи з неї або переможцем і героєм, що зуміли залишитися вірним своїм ідеалам і поглядам, або зрадником і негідником, [...]
Маша Миронова – дочка коменданта Білогірської фортеці. Це звичайна російська дівчина, "круглолиця, рум'яна, зі світло-русявим волоссям". За своєю натурою вона була боягузливою: боялася навіть рушничного пострілу. Жила Маша досить замкнуто, самотньо; наречених у їхньому селі не було. Мати її, Василиса Єгорівна, говорила про неї: "Маша, дівко на виданні, а яке у неї посаг? - Частий гребінь, та віник, та алтин грошей, з чим у лазню сходити. Добре, коли знайдеться добра людина, а то сиди собі у дівках віковічної […]
А. З. Пушкін протягом свого творчого шляху неодноразово цікавився рідною історією, періодами великих соціальних потрясінь. А в 30-ті роки. ХІХ ст. під впливом невгамовних селянських повстань він звернувся до теми народного руху. На початку 1833 р. А. С. Пушкін отримав можливість вивчити архівні документи про події повстання під проводом Пугачова 1749-1774 р.р. і розпочав роботу над історичною працею та художнім твором. В результаті з'явилися «Історія пугачовського бунту» та роман […]
У романі «Капітанська донька» та в поемі «Пугачов» два автори різних часів описують ватажка селянського повстання та його взаємини з народом. Пушкін серйозно цікавився історією. До образу Пугачова звертався двічі: під час роботи над документальною «Історією пугачівського бунту» та в «Капітанській доньці». Ставлення Пушкіна до повстання було складним, основними рисами бунту він вважав відсутність довгострокової мети та звірячу твердість. Пушкіна цікавили витоки повстання, психологія учасників, роль […]
Роман А. З. Пушкіна, присвячений подіям селянської війни 1773—1774 рр., невипадково зветься «Капітанська дочка». Поряд з історичним персонажем Омеляном Пугачовим, вигаданим головним героєм ― оповідачем Петром Гриньовим та іншими дійовими особами роману, важливе значення має образ Марії Іванівни, дочки капітана Миронова. Виховувалася Марія Іванівна серед простих, невибагливих «старовинних людей», мали невисокий рівень культури, обмеженість розумових інтересів, але мужніх, […]
Фігура Омеляна Пугачова - ватажка селянського повстання 1773-1774 рр.. ― стала знаменитою не тільки завдяки розмаху самого народного руху, а й таланту О. С. Пушкіна, який створив складний образ цієї дивовижної людини. Історичність Пугачова закріплена в романі казенним наказом про його затримання (глава «Пугачовщина»), справжніми історичними фактами, згаданими оповідачем Гриньовим. Але Пугачов у повісті А. С. Пушкіна не дорівнює своєму історичному прототипу. Образ Пугачова ― складний сплав […]
Чимало жіночих образів зустрічаємо ми сторінках твори А. З. Пушкіна. Поета завжди відрізняла любов до жінки у найвищому значенні цього слова. Жіночі образи в А. З. Пушкіна – це ідеал, чистий, безневинний, високий, одухотворений. Звісно, не останнє місце у галереї жіночих образів посідає героїня роману «Капітанська донька» Маша Миронова. Автор із великою теплотою ставиться до цієї героїні. Маша – традиційне російське ім'я, воно підкреслює простоту, природність героїні. У цій дівчині немає […]
Олександр Сергійович Пушкін, основоположник реалізму і російської літературної мови, все життя цікавився переломними моментами історія Росії, і навіть видатними особистостями, які впливали перебіг історичного поступу країни. Через усю його творчість проходять образи Петра I, Бориса Годунова, Омеляна Пугачова. Особливий інтерес викликала у Пушкіна селянська війна під проводом Є. Пугачова 1772-1775 рр.. Автор багато подорожував місцями повстання, збирав матеріал, написав кілька творів про […]
У 1833–1836 pp. А. З. Пушкін написав роман «Капітанська донька», який став результатом історичних шукань автора, втілили у собі його думки, переживання, сумніви. Головна дійова особа (він же оповідача) – Петро Гриньов. Це цілком пересічна людина, яка волею доль виявляється втягнутою у вир історичних подій, у яких і розкриваються риси його характеру. Петруша – молодий дворянин, повітовий недоросль, який отримав типову провінційну освіту у француза, який «не був ворогом […]
Перед від'їздом до Білогірської фортеці Гринев-старший дає своєму синові заповіт, кажучи: «Бережи честь змолоду». Його Гриньов завжди пам'ятає і точно виконує. Честь - це у розумінні Гриньова-батька мужність, шляхетність, обов'язок, вірність присязі. Як же проявилися ці якості у Гриньова-молодшого? Хотілося б, відповідаючи на це питання, докладніше зупинитися на житті Гриньова після взяття Білогірської фортеці Пугачовим. Доля Гриньова під час повстання склалася надзвичайно: життя його врятовано Пугачовим, більше, […]
Історичний матеріал про Омеляна Пугачова А. С. Пушкін збирав протягом довгого часу. Його хвилювало питання найбільшого у російській історії народного повстання. У романі «Капітанська дочка» на історичному матеріалі прояснюється доля Росії та російського народу. Твір відрізняється глибоким філософсько-історичним та моральним змістом. Головна сюжетна лінія роману – це, звісно, повстання Омеляна Пугачова. Досить мирна течія авторської розповіді в перших розділах раптово […]
Троєкуров Дубровський Якість персонажів Негативний герой Головний позитивний герой Характер Розпещений, егоїстичний, розбещений. Шляхетний, великодушний, рішучий. Має гарячий характер. Людина, яка вміє любити не за гроші, а за красу душі. Рід занять Багатий дворянин, проводить свій час у ненажерстві, пияцтві, веде розпусне життя. Приниження слабких приносить йому велике задоволення. Має гарну освіту, служив корнетом у гвардії. Після того як […]
Євгеній Онєгін Володимир Ленський Вік героя Зріліший, на початку роману у віршах і під час знайомства та дуелі з Ленським йому 26 років. Ленський молодик, йому немає ще й 18 років. Виховання і освіта Отримав домашню освіту, що була типовою для більшості дворян в Росії. Вихователі «не докучали мораллю суворою», «злегка за витівки лаяли», а простіше сказати балували барчак. Навчався в Геттінгенському університеті в Німеччині, батьківщині романтизму. У його інтелектуальному багажі […]
Тетяна Ларіна Ольга Ларіна Характер Для Тетяни властиві такі риси характеру: скромність, задумливість, трепетність, вразливість, мовчазність, меланхолійність. Ольга Ларіна відрізняється веселим та жвавим характером. Вона активна, допитлива, добродушна. Спосіб життя Тетяна веде затворницький спосіб життя. Найкраще проведення часу для неї – наодинці з собою. Вона любить спостерігати гарні світанки, читати французькі романи, міркувати. Вона замкнута, живе у своєму внутрішньому […]
Роман О.С. Пушкіна знайомить читачів із життям інтелігенції на початку ХІХ століття. Дворянська інтелігенція представлена у творі образами Ленського, Тетяни Ларіної та Онєгіна. За назвою роману автор підкреслює центральне становище головного героя серед решти персонажів. Онєгін народився колись багатої дворянській сім'ї. У дитинстві він був далеко від усього національного, у відриві від народу, а як вихователь у Євгена був француз. Виховання Євгена Онєгіна, як і освіту, мало дуже […]
Неоднозначна і навіть дещо скандальна повість "Дубровський" була написана А. С. Пушкіним у 1833 році. На той час автор уже встиг подорослішати, пожити у світському суспільстві, розчаруватися ним та існуючими державними порядками. Багато його творів, які на той час належали, перебували під цензурною забороною. І ось Пушкін пише про якогось "Дубровського", молоду, але вже буваву, розчаровану, але не зломлену життєвими "бурями", людину 23-х років. Переказувати сюжет немає змилу – його читав і […]
Лірика займає значне становище у творчості великого поета А.С. Пушкіна. Писати ліричні вірші він почав у Царськосельському Ліцеї, куди віддали навчання віці дванадцяти років. Тут, у Ліцеї, з кучерявого хлопчика виріс геніальний поет Пушкін. Все в ліцеї його надихало. І враження від мистецтва і природи Царського Села, і веселі студентські гулянки, і спілкування зі своїми вірними друзями. Комунікабельний і вміє цінувати людей, Пушкін мав багато друзів, багато писав про дружбу. Дружба […]
Почнемо, мабуть, із Катерини. У п'єсі "Гроза" ця жінка - головна героїня. У чому проблематика цього твору? Проблематика - це головне питання, яке ставить автор у своєму творінні. Так ось тут питання у тому, хто переможе? Темне царство, яке представлене чинушами повітового містечка, або світлий початок, який представляє наша героїня. Катерина чиста душею, у неї ніжне, чуйне серце, що любить. Сама героїня глибоко ворожа проти цього темного болота, але не усвідомлює це. Народилася Катерина […]
А.С. Пушкін - найбільший, геніальний російський поет і драматург. Багато його творах простежується проблема існування кріпосного права. Питання взаємин поміщиків і селян завжди було суперечливе і викликало безліч суперечок у творах багатьох авторів, у тому числі і Пушкіна. Так було в романі «Дубровський» представники російського панства описуються Пушкіним яскраво і чітко. Особливим прикладом є Троєкуров Кирила Петрович. Кирилу Петровичу Троєкурова можна сміливо відносити до образу […]

Подробиці

Готуємося до твору

Гриньов та Швабрін
(Порівняльна характеристика героїв роману А.С. Пушкіна «Капітанська дочка»)

Порівняти- Встановити риси подібності чи відмінності, Зіставити (Тлумачний словник російської мови С. Ожегова).

Порівняльну характеристику можна побудувати двома способами:

Послідовне порівняння (після вступу розповісти про одного героя, потім про іншого, зробити висновки)
Паралельне порівняння (після вступу герої порівнюються за різними позиціями: виховання одного та іншого, ставлення до Маші, поведінка під час нападу, доля героїв тощо)

Щоб написати вступ, спробуйте відповісти на запитання:

Згадайте епіграф до всього твору. Які проблеми порушує автор у романі?
Хто з героїв вірний обов'язку і йде дорогою честю?
Хто нехтує поняттями обов'язку та честі?
Вибір когось із героїв можна назвати моральним?

Готуючись до твору, виконайте тестові завдання.

Встановіть відповідність між трьома основними персонажами, що фігурують у творі, та властивими їм якостями особистості. До кожної позиції першого стовпця підберіть відповідну позицію другого стовпця.
Встановіть відповідність між трьома основними персонажами, що фігурують у творі, та їхньою долею. До кожної позиції першого стовпця підберіть відповідну позицію другого стовпця.
Петро Гриньов та Олексій Швабрін з перших сторінок твору дано у протиставленні. Як називається прийом різкого протиставлення, що використовується у мистецькому творі?

Отже, Гриньов та Швабрін – герої-антиподи, але в них є і загальне :

обидва офіцери
обидва молоді
обидва люблять Марію Іванівну

Герої проявляють себе в наступних епізодах :

знайомство Гриньова та Швабрина
їх розмови про Машу
дуель
взяття Білогірської фортеці
порятунок Маші Миронової
арешт та допит

Порівняйте героїв за таким планом:

Виховання та освіта.
Гриньов виховувався в умовах провінційної дворянської сім'ї, здобув скромну освіту, зазнав впливу людини з народу. З дитинства батько вселяє йому міцні моральні принципи, які й допомогли йому з честю вийти з тих важких, часом безвихідних положень, які ставило його життя.

Швабрін отримав столичне виховання та освіту.

Як Гриньов і Швабрін опинилися у фортеці?
Ставлення до військового обов'язку.
Як повівся Швабрін під час взяття Білогірської фортеці? А Гриньов? Як така поведінка характеризує героїв?
Ставлення до Маші Миронова.
Спробуйте дані словосполучення «розподілити» між Гриньовим та Швабріним.

глибина і щирість почуття, здатність на героїчні вчинки в ім'я кохання, низинний характер почуття, глибока повага до жінки, здатність до насильства та знущань, неповажне ставлення до жінки.

Коментар.

Все в повісті повно милосердям. Саме кохання Петра Андрійовича і Марії Іванівни Миронова переважно любов - милосердя. Не кохання - пристрасть, не кохання - захоплення, а кохання - милосердя.

Любить і сльозно шкодує сироту, яка не має нікого в цілому світі, Гриньова. Любить та рятує свого лицаря від жахливої долі безчестя Марія Іванівна. Автор підкреслює такі чесноти, як вірність, вдячність, жертовність, послух, здатність міцно любити.

Зазвичай кохання пробуджує в людині найкращі якості: доброту, милосердя, щедрість. Швабрина не прикрашає навіть кохання. У своєму прагненні усунути суперника він готовий відправити його навіть на страту.

Відсутність будь-яких переконань породжує відвертий цинізм. Важко говорити про те, що закоханість його в Машу – це справді велике почуття. І справді, ставлення його до Марії Іванівни (він низько обмовляє на неї Гриньову, а потім, коли вона в його владі, просто мучить беззахисну дівчину) розкриває нам всю низовину суть його любовного почуття, яке виявляється не чим іншим, як егоїстичною чуттєвою пристрастю.
Ставлення до людей.
- Для кого з героїв характерні озлобленість, зневажливе ставлення до людей, брехливість та лицемірство, здатність до наклепу, мстивість?
- Для кого з героїв характерні доброта, правдивість та великодушність, душевна щедрість, глибока справедливість?
- У яких епізодах виявляється?
- Чи згодні ви з думкою поетеси М.І.Цвєтаєвої? стверджує, що Швабрін - «дрібний заздрісник і донощик», «низький лиходій»?
- Зверніть увагу, як склалася доля двох героїв. Чи є закономірним такий фінал?

Подумайте, як можна збудувати висновок.Можливо, ви скажете про ставлення автора до своїх героїв. Або напишете про своє ставлення до них. У будь-якому разі подумайте про моральні уроки твору.

План

I. Вступ. Проблема честі та обов'язку в повісті.
Загальне у героях (офіцери з дворян, обоє люблять Машу).

ІІ. Гриньов та Швабрін.

Загальне у героях.
Гриньов і Швабрін – герої-антиподи.
а) Вірність військовому обов'язку Гриньова і зрада Швабрина.
б) Глибина та щирість почуття Гриньова та низовинний характер цього почуття у Швабрина.
в) Щирість та порядність Гриньова та брехливість та підступність Швабрина.
г) Доля Гриньова та доля Швабрина.
д) Відношення автора до своїх героїв.

ІІІ. Висновок. Моральні уроки повісті.

Мовна підготовка.

Оскільки порівняльна характеристика Гриньова і Швабрина побудована переважно на контрастах, доцільно використовувати вступні слова ( навпаки, навпаки) логічність висновків може бути передана за допомогою слів та словосполучень ( оскільки, доказом цього служить, це підтверджує, ось чому ), а також вступних слів ( отже, таким чином, отже, нарешті ), доречні і вирази, за допомогою яких можна порівнювати паралельно ( якщо... то інший...).

Вибираємо епіграф

Честь дорожча за життя.
Ф. Шіллер

Я всяку біду згоден перенести,
Але я не погоджуся,
Щоби постраждала честь.
П. Корнель

Думка критика

«Він [Гриньов] російський дворянин, людина ХVIII століття, з печаткою своєї епохи на чолі ... він не укладається в рамки дворянської етики свого часу. Для цього він надто людяний. У жодному із сучасних йому таборів він не розчиняється повністю… У цьому глибока відмінність Гриньова від Швабрина, який без залишку вміщується у грі соціальних сил свого часу. Гриньов у пугачовців на підозрі як дворянин і заступник за дочку їхнього ворога, в уряду - як друг Пугачова. Він не «припав» до жодного табору; Швабрін - до обох: дворянин з усіма дворянськими забобонами, з суто становою зневагою до гідності іншої людини, він стає слугою Пугачова» ( Ю.М. Лотман)