Таурін. Прокляте везіння

Не живеться спокійно душі студентки, розумниці та красуні Жені Власової у тілі Джена Шарта, хлопчаки-хеїрі. Варто йому тільки виплутатися з однієї історії, як відразу примудряється потрапити в іншу. Що за таке везіння?

Ось і цього разу вляпався за повною програмою. Ні друзів, ні знайомих, ні підтримки. І куди податися дитині, яка втекла від злочинців і змушена стала вбивцею, в незнайомому місті на далекій планеті?

Джен вирішує, що наймудріше у такій ситуації – сховатися серед інших дітей. Для чого і вступає до Академії Тауріна. Здавалося б, що може бути нудніше?

Ось тільки і тут Джен примудряється знайти собі пригоди. А принагідно встигає від душі повеселитися, знайти нових друзів, розібратися з ворогами і пройти нарешті давно бажаний Ритуал Істиною Суті.

Твір був опублікований у 2017 році видавництвом Ексмо. Книга входить у серію "Прокляте везіння". На нашому сайті можна скачати книгу "Кляте везіння. Таурін" у форматі fb2, rtf, epub, pdf, txt або читати онлайн. Рейтинг книги становить 4 з 5. Тут так само можна перед прочитанням звернутися до відгуків читачів, які вже знайомі з книгою, і дізнатися їхню думку. В інтернет-магазині нашого партнера ви можете купити та прочитати книгу у паперовому варіанті.

Немає аудіо версії; відкрийте розділ для запиту аудіо версії

Кров, кишки, кровищща... загалом, всі померли:) І велике прохання до тих, хто розуміється на рукопашних боях - якщо я накосячила, тицьніть носом, будь ласка.

1422 976 дн. назад

Все чудово, але хочеться ще! Дякую!

64 975 дн. назад

Дякую за голову. Щось кульмінація дуже швидко скінчилася. Де кров? шию згорнути і зупинити серце, ні слова про кров при описі дуелі не було. І чому люди повинні подумати, що вона відморожена? Лише зробила те, що з нею хотів зробити її противник. Ну, це моя себ'єктивна думка, можу бути в чомусь неправий)) Чекаємо на продовження.

1496 975 дн. назад

Будь ласка. Жінки не ув'язнені здебільшого на мордобій. Не забувайте, що Женя росла у благополучній родині. І незважаючи на тренування, реально і навмисно вбивати когось своїми руками їй не доводилося. Так, з нею справді хотіли вчинити так само, не сперечаюся. І відповідь, в принципі, була адекватною. Розуміти вона це розуміє, але прийняти таке – складно. Ну, не вбивця вона за своєю суттю. Але тут вибору не було...

1422 975 дн. назад

Все чудово, але тепер питання, як помер той лорд-садюга, для його друзів вирішено. І їх хлопчина, схоже, і уявляв. Втікати доведеться. Та ще й вкрасти у користування такий цінний зразок клону, напевно, спробують.

386 975 дн. назад

0 975 дн. назад

Запитала знаючих людей про опис дуелі (сама я не в темі). Говорять, незрозуміло, навіщо слово "ззаду". Коліно у хребет упирають, щоб одягнути наручники, підтягуючи руки по черзі. Захоплення ліктем під горло – задушливий. Коліно при цьому не підставити, тіло притиснуте до тіла. Є захоплення на рівні вух, щоб згорнути шию, це зазвичай із застосуванням великої фізичної сили, і теж коліно не застосовується. Поворот до клацання – це з інструкцій до китайської пластмаси. І - пропоную Вашій увазі таку цитатку (http://pikabu.ru/story/bolevyie tochki chtobyi vyivesti cheloveka iz stroya_1400862): Удар по хребтовому стовпу. Удар у цю частину тулуба паралізує чи призводить до смертельного результату. Сильним ударом можна змістити хребці стовпа. Б'ють на 3-4 дюйми вище за поперек (тут хребетний стовп найбільш вразливий) коліном, ліктем або черевиком, якщо вам вдасться збити супротивника з ніг.

386 975 дн. назад

Гість-18690 , :) як людина свого часу навчає дітей шкільного віку контактним видам єдиноборства, скажу таке. Не забувайте про природний захист людського організму у стресових ситуаціях. Людське тіло вразливе без цих довгих мордобоїв і голлівудських примочок. Як на мене, автор описала щось нереальне ... тільки якщо читач приймає це все, так як описано, тоді навіщо зациклюватися на незрозумілих деяким речах. Адже фільми ми дивимося з безліччю нестиковок і не особливо зациклюємося на цьому. Прийняли це й нормально. Сюжет від цього не страждає.

101 975 дн. назад

Ще комент мені прийшов - "Нормальний опис, все зрозуміло. Підсікання ззаду - противник впав ниць на живіт. Ти став навпочіпки, над противником, упираючись коліном у хребет. Просовуєш руку під шию, фіксуєш захоплення. Різким рухом ламаєш шию, допомагаючи собі м'язами. спини. На мій погляд, не дуже так прийом. Якщо противник здоровий кабан, всі м'язи собі надірвеш, шию намагаючись зламати. Бо поза незручна."

386 975 дн. назад

Гість-18690, вистачить вам вже, слово честі:) тим більше, що це повна дурість, скорочувати дистанцію з противником дівчині, який більше її хоч на 20кг. Це рівносильно тому, як пхати голову в пащу лева. У прямому зіткненні є очі, ніс, кадик і ще 8-9 точок, що дозволяють нейтралізувати супротивника без будь-яких захоплень. А позбавити життя людини можна за допомогою нехитрих пристроїв, які кожен профі має при собі. Олівець, ручка і т.д.

101 975 дн. назад

:))) Ага, Максиме, а найкраще татові наскаржитися... або вчительці...

386 975 дн. назад

Олена, дякую за продовження! Дуже подобається і як завжди нам маааало)))) Про саму сцену другого вбивства, на жаль, сказати нічого не можу, не знаюся. Для мене вона пройшла що називається "не заморочуюсь на дрібницях" :) Але ось попередня, "я така страшна, така страшна, зараз влаштую криваву лазню, рррррр ..." А в результаті тихо мирно звернула шию ... Може тоді як- то ще більше акцент зробити, що мовляв толку-то від відірваних рук і фонтанів крові, "поросеночек" коліс наковтався, що не помітить, навіть якщо вона його розкриє від шиї до ж... А взагалі ідея використання підручного матеріалу типу ручка/шпилька /ті ж кинуті до неї ножі(ну хоч один))))) мені подобається. Читаю і дивуюся, звідки в мені така кровожерність.

0 974 дн. назад

g-e-s , Гість-18690 , Бугайов Максим

1422 974 дн. назад

Не втрималася, поколупала сцену сьогодні. Бій переписаний, тепер правдоподібніше? Якщо залишилися питання, будь ласка, напишіть про це))

1422 974 дн. назад

Олена Петрова, ви вибачте мене, але я в жодному разі не критикував вас. Не приймайте на свій рахунок і так близько до серця. Просто ви бачите світ за своїм, і не мені вас судити.

101 974 дн. назад

Бугайов Максим, Максим, ну яка критика, якщо я сама попросила допомоги! Я справді дуже вдячна за підказки. Неможливо ж знати все, а книгу хочеться зробити не лише читабельною, а й грамотною у різних "технічних поментах".

1422 974 дн. назад

*моментах:)) Вибачте, опечаталася))

1422 974 дн. назад

Гаразд юнаки та дівчата, діти там і що з ними. А я тітка передпенсійного віку чекаю кожен шматочок з нетерпінням))))) А як книга вийде ще й чоловікові буду в слух перед сном на чолі-другому читати. Ось так)))))).

33 974 дн. назад 46 974 дн. назад 46 974 дн. назад 0 974 дн. назад 46 974 дн. назад 33 974 дн. назад 1422 973 дн. назад

Продовження постараюся завтра викласти. Якщо не встигну, то післязавтра))

1422 973 дн. назад

Можна я одразу всім відповім? Загалом, по дуелі вона спочатку - без правил і до смерті. А вже як ти вбиватимеш противника - швидко або ламаючи йому спочатку по черзі всі кінцівки, це від тебе залежить. Так що Джен справді вбила "Уріка" з погляду всіх швидко та чисто. Чи не мучена. При пошкодженні хребта втрачається чутливість нижче за точку пошкодження. Руки – працювали. З приводу того, що Джен – клон. Жодних репресій бути не може, тому що вона - цілком законна прийомна дочка громадянина Федерації товариша Шарта:) А вже в пробірці вона народилася або її традиційно зачали - це вже нікого не стосується. Тобто. Власне кажучи, вона не куплене майно, а громадянка. Та ще зі зв'язками. Ну а після того, як вона двічі досить легко впоралася з неслабким суперником, побоюватимуться. Але там все ж таки не ідіоти навчаються, добре пам'ятають, що сама вона цілком адекватна і першою ні на кого не нападає. А ось захищається твердо. Висновок - не стій під стрілою:)

2016-10-27 02:22:38

1422 973 дн. назад

перечитала ще раз. Подумала. Може, не варто визнавати себе клоном? По-перше, відразу зростає небезпека, що її можуть знищити, викрасти, і так далі -варіантів багато. Адже потім не відмиєш усе життя. Тим більше, еліта світова. З її здатністю знаходити пригоди на п'яту точку зустрічатися доведеться не раз у житті з колишніми однокурсниками. Це моя суто суб'єктивна думка. А чекаю з нетерпінням, що далі. Сьогодні ось разів 5 перевіряла чи є новий розділ)))). Удачі Оленко, і менше нас слухайте. Ви розумничка.

2016-10-26 23:06:40

33 974 дн. назад

Я і не те щоб критикую:))) я до того, ким в Академії вважатимуть Джен. Розумна істота, з примхами якої доводиться миритися, з урахуванням її зв'язків та знайомств. Або клон/майно=небезпечна тварина, яка просто виглядає як 15-річна дівчинка, але яку треба тримати в вуздечку, а то порве-покусає-розлютитися. Гарна нагода для адміністрації виключити небезпечний елемент з одночасним позбавленням цивільних прав розумної істоти. Навіть у нашій реальності до цього додумувалися, ніякі адвокати не допоможуть... Напевно я переживаю за рр, і така дуель/різанина практично в нормі або на самій грані, тоді питань немає - головне зовсім з рамок не вибитися або почнуть труїти ще гірше ... А ось до речі, як там із цивільними правами для клонів Ненеї? Сумніваюсь, що трапилося повальне звільнення всіх, народжених у лабораторіях... Коротше - авторові величезна подяка за захоплюючий твір! І чекаємо на продовження:)))

2016-10-26 19:35:50

46 974 дн. назад

Ну не знаю. Мені правий шматочок сподобався. Обіцяна кров є, особливо зайвих рухів тіла немає. І побачивши як 15 річна дівчинка граючи перерізає горло, при цьому особливо не запихалася і не забруднилася ... Так, я подумаю, що вона саме на всю голову хвора і мені варто триматися від неї подалі. Тобто, в моєму розумінні, Джен досягла саме того, чого хотіла. Тільки ось удар по хребту він повністю паралізує чи лише нижні кінцівки? Якщо повністю, то як Урік згодом намагається руками рану закрити? Не особливо знаюся, але увагу момент привернув.

2016-10-26 19:07:12

0 974 дн. назад

Уточню думку чому удар саме по коліну - по-перше це дуже боляче, але противник під "хімією" - не відчує, зате, за законом важеля в будь-якому випадку втратить рівновагу і впаде. Та й з положення пригнувшись (за ножами) Джен буде так зручно. Хоч рукою (тоді один ніж ловимо) хоч ногою – сильніше і з хрускотом вийти – теж непогано, і пару ножів підхопити можна. А ось яка має бути сила, тиск на хребет (до речі це теж виходить удар, що калечить, як і в колінну чашечку) просто не уявляю... І до речі, питання до автора - чи правильно я розумію один момент: враховуючи публічне визнання Джен як клона , у цьому елітному закладі для дітей правлячої верхівки кількох планет (як мінімум) клонів, і своє ставлення до них визначатимуть саме за поведінкою Джен. Про Ларіона не впевнена, що знають, але це не важливо – він звичайний і цілком вписався у "пейзаж". Велика відповідальність. Чи щось не врахувала?

2016-10-26 19:05:12

46 974 дн. назад

Добрий вечір! Перепрошую, що встроюю вже перероблений шматочок. Але якось подряпнуло таке от пафосне розтин горла - справді як на бійні "поросеночка" порізали. Адже Джен дівчина, їй головне не тільки самих хортів окоротити / налякати, але і повним чудовиськом представлятися не варто. Вистачить і того, що "клон і чокнутий, та ще й підлога перероблена". Так як є - виходить не тільки криваво, а й досить брудно, як мені здається, і наступна фраза трохи подряпнула погляд. Може це тільки моя думка, надвечір і на втому враження наклалося. Ну як "критикуєш-пропонуй", можна запропонувати або ще трохи роздуми Джен "після" поправити або трохи змінити сцену. Наприклад, підхопленим ножем (або парою, якщо їх багато летіло) зафіксувати Урика встромивши в руку до землі (як шпильку в комаху) і після зламати шию. Або навіть піти трохи далі - після того, як ножі впали і Джен нахилилася підхопити - Урік влітає в мережу-пастку, яка його сповільнює, що дозволяє самій рр збити ударом ноги, що біжить, просто в коліна Уорріка (він буде в нестійкій позиції). І вже руки, що впав, зафіксувати ножами і зламати шию. Це дозволить приховати, що впав ворог теж не просто від удару в коліно, а потрапивши в пастку, яка його сповивала - не варто всім знати, що Джен може не лише пасивний захист ставити, а й використати складні енергетичні конструкти. А тут, за результатами, вийде лише удар у серце і пасивний щит. Більш ніж достатньо, для залякування та попередження. Якось так бачиться ця сцена. Перепрошую за недорікуватість, якщо що:))) І сподіваюся нікого не зачепила %)

2016-10-26 18:24:11

46 974 дн. назад

g-e-s , Гість-18690 , Бугайов Максим , Дякуємо за допомогу та поради! Напевно, краще трохи поправити сцену бою, щоб вона не викликала істеричного хихикання у тих, хто розуміється на рукопашному бою. Я розумію, що є купа кіно- і книжкових ляпів, але все ж таки хотілося б максимально цього уникнути)) І, мабуть, грамотніше дійсно використовувати один з ножів. Завтра поколупаю сцену. Ще раз дякую))

Стор. 57 з 78

Хоча можуть просто організувати підставу. Охочі напевно знайдуться.

Гаразд, куди я подуся з підводного човна?

Зітхнувши, вирушила на сніданок. Мабуть, краще, якщо я це зроблю саме зараз. Навіть добре, що Ларіон ще спалахне, а мої «зальотчики» – на ранковому тренуванні. Не варто вплутувати їх у ці розбірки. Та й ховатися за кимось – не варіант.

Ну ось, починається…

Не встигла я до рота перший шматок запіканки донести, як прилетіла перша ластівка. Вгодована така. Більше на песця, мабуть, скидається.

Курносий, мордастенький, накачаний старшокурсник із затягнутим у хвіст рудуватим волоссям плюхнувся навпроти мене і нахабно втупився поглядом. Інші притихли, чекаючи, що буде далі.

Я мовчки засунула смакоту до рота і потяглася за соком.

- Нахабна, так? – хмикнув «гість». – Мало того, що клон, то ще й… дама. Якось це зовсім не тішить.

– І?.. – прожувавши, запитливо підняла я брову.

- Дозволь нормально відповідати, коли з тобою розмовляють старші!

– Та я просто зрозуміти не можу, що тебе, «старший», так засмутило: те, що я клон, або те, що я дівчина. Або я тобі так подобалася у вигляді одинадцятирічного хлопчика, що ти вчора всю ніч у подушку ридав, оплакуючи надії, що впали, а з ранку примчав мені претензії пред'являти?

Ну а що? Сенс поводитися ввічливо і мило в такій ситуації? Адже явний наїзд, просто еталонний. Славетні гопники дев'яностих аплодують стоячи.

- Нахабна, значить, - задоволено промовив старший курсник, що забувся представитися. Тільки тепер це було не питання, а твердження. – А зухвалих треба вчити!

- Слухай, друже, давай ти мені просто скажеш час і місце, куди підійти, і звалиш нарешті. Ти мені апетит псуєш своєю похмурою фізіономією.

Хлопець зло примружився і скрипнув зубами. Схоже, що на мій рахунок щойно зарахували пару додаткових переломів. Ну і фіг би з ним. Навіть якщо він мене вдіє, що цілком імовірно, мені не вперше в капсулі «воскресалки» валятися. Переживу. Тільки треба простежити, щоб хтось зі своїх поряд був, щоб до регенератора після «дуелі» встигли дотягнути. А ось дати зрозуміти оточуючим, що я готова постояти за себе, незалежно від статі просто необхідно. І бажано не відкладаючи цю справу в довгу скриньку. Інакше швидко запишуть у фрики та почнуть пресувати. Просто так, від нудьги. А можуть і чогось гірше придумати. І, підозрюю, адміністрація Академії на все це подивиться крізь пальці, сподіваючись, що я зламаюся і звалю звідси сама, припинивши псувати їм чудову статистику.

Ось тільки дивно, невже Ельден ще не поділився з навколишніми інформацією про моє нібито жіноче донорське тіло? Чи цей конкретний тип із найупертіших?

Втім, не має значення.

Головне, те, чого я побоювалася, все ж таки сталося.

– Чекаю на тебе після сніданку…

– Не вийде, – байдуже перебила я цього, навіть недослухавши. – Після сніданку в мене медкомісія, дякую ректору. І скільки всі ці перевірки та аналізи триватимуть, я гадки не маю. А ось надвечір точно звільнюся, тоді і можна буде зустрітися... для дружньої бесіди.

- Боявся?

- Ти й справді дурень? – щиро здивувалася я. - Думаєш, що зміна підлоги і характер мені змінив? Ну ну…

– Я тебе вроблю, – прошипів «гопник». Блін, елітна Академія! І де що береться?

- Увечері подивимося, - спокійно відповіла я.

- Джен? – гукнув мене від входу в їдальню Валін, що насупився побачивши мого співрозмовника. - У тебе все гаразд?

- Так, все чудово, - кивнула я, подарувавши хлопцеві широку посмішку. - Ось домовилася з цим милим хлопчиком на невеликий вечірній спаринг.

- Який?.. Що? - Здивовано відгукнувся син місцевого губернатора, розглянув уважніше "милого хлопчика" і похмурнів. – Ми йдемо з тобою!

– Як глядачів, – чітко розставила я пріоритети.

- Пізніше обговоримо. Проводиш мене після сніданку до медблоку?

Валін мовчки кивнув головою, озирнувся на Лірана і щось швидко показав йому на пальцях. Блазень спохмурнів. Схоже, що деяких життєво важливих речей про цього дивного старшокурсника, з досить усмішкою ситого кота, що піднімається через мій столик, я не знаю…

Гаразд, прорвемося.

– Ну? - поквапила я Валіна, що замислився, мовчазною тінню ковзного поруч. До медблоку ми йшли не поспішаючи і вкрай звивистим кружним шляхом, але дорога все одно не нескінченна. Та й часу, насправді, у мене не так багато.

- Що НУ"?! Ти хоч розумієш, куди вляпалася?

- Не зовсім, але ти мені поясниш? - Спокійно відповіла я.

- Джен, - зітхнув Валін. - Я вже всі варіанти розглянув, але так і не вигадав, як скасувати вашу дуель.

– І не треба її скасовувати! Мене все влаштовує. Звичайно, в ідеалі варто її провести на пару днів пізніше, але не можна вимагати від Долі занадто багато. Вона і так до мене останнім часом до непристойності прихильна!

- Ти, здається, не розумієш різниці між спарингом та дуеллю до смерті. А Уоррвік гарантовано вимагатиме саме її. І він має купу свідків, які підтвердять, що ти його образила!

– Ну, до смерті, то до смерті, – зітхнула я. – Якщо раптом продую, постарайтеся вчасно засунути мій чудовий труп у регенератор. Не треба довго на нього милуватися!

– Ти так спокійно кажеш…

– А що ти хотів почути? – хмикнула я. – Валін, я – далеко не теплична рослина, не обманюйся. Приймальний батько тренував мене дуже жорстко. І в регенераторі після цих тренувань я опинялася щодня.

Блондин недовірливо хмикнув. Так, елітних діток у дев'ять років ніхто так не ганяє. Немає такої необхідності, та й психіку можна поламати на один раз.

– До речі! Найважливіше забула запитати! На дуель мене, як розумію, викличе цей Урик, але я теж матиму повне право його вбити? Правильно розумію?

– Уоррвік взагалі…

- Урік, Уоррвік, яка різниця?

– Різниця в тому, що Уоррвік Аль'Тіц – торішній переможець боїв у вільному стилі на юнацькому чемпіонаті Тауріна!

– А, то ось чого він такий хорт…

- Джен! - гаркнув Валін і, різко зупинившись, струснув мене наче грушу. - Та будь же ти серйозний! Ти хоч розумієш, як ризикуєш?

– М-м… ти так і не відповів, я теж можу вбити його на дуелі? І говори про мене в жіночому роді, ага?

- Ти реально з'їхала! А щодо «вбити»… Що ж, згідно з дуельними правилами ти можеш спробувати, – остаточно розлютився мій друг.

– І жодних неприємних наслідків на зразок виключення з Академії чи в'язниці? - Уточнила я.

– Якщо дуель проходить за правилами, при свідках та секундантах, а сторони наперед відмовляться від претензій, то жодних наслідків. Хіба що за загиблого, справді загиблого – безповоротно, можуть помститися рідні.

Бер 29, 2017

Кляте везіння. ТаурінОлена Петрова

(Поки що оцінок немає)

Назва: Прокляте везіння. Таурін

Про книгу «Прокляте везіння. Таурін» Олена Петрова

Роман “Кляте везіння. Таурін” є другою частиною циклу “Прокляте везіння”. Олена Петрова продовжує розповідь про пригоди студентки журфаку Євгенії, душа якої дивним чином опинилась у тілі десятирічного хлопчика Джена Шарта після загибелі в автокатастрофі. Фантастична реальність, де розвиваються події, — це технологічний світ із космічними кораблями та дивовижними науковими відкриттями. Джену доведеться жити у двоїстій натурі, де шукатимуть вихід і жіночий, і чоловічий початок. Починаючи читати твір, до кінця не розумієш, хто перед тобою – хлопець чи дівчина – настільки суперечливими виявляються думки та вчинки головного героя.

Пригоди сиплються на Джена, як з рогу достатку — і зараз хлопчик загруз у вуха в справжній кримінал. Рятуючи своє життя, головний герой стає вбивцею.

Він змушений ховатися від правосуддя та вирішує цю проблему одним махом — вступає до школи Таурін, щоб загубитися серед інших дітей. І тут насамперед самотній хлопчина починає жити по-справжньому: заводить друзів і ворогів (як без них) і наближається до своєї мрії — знову стати дівчиною. Для того, щоб повернути собі первісний вигляд, Джену потрібно пройти особливий ритуал виявлення справжньої внутрішньої суті. Недарма Олена Петрова приділяє особливу увагу цьому дійству - вона дає зрозуміти читачам, що не так легко в кожному з нас виявити справжню особу, відкриту навколишньому світу.

На відміну від першої частини серії, у цій книзі чітко промальовується романтична лінія. Спочатку він набуває обрисів гомосексуальних відносин — у Джена з'являється кілька шанувальників. Проте залицяльники відчувають жіночу сутність головного героя і наштовхують його на думку, що треба боротися за її повернення.

Книга “Прокляте везіння. Таурін” написана у найкращих традиціях гумористичного фентезі. Ретельно прописана атмосфера паралельної реальності, колоритні персонажі та захоплюючі завихрення сюжетної лінії занурюють у атмосферну чарівну казку. Щоб наблизити читача до фантастичного світу, Олена Петрова доповнила твір глосарієм. У ньому можна знайти цікаві додаткові відомості — пояснення дивовижних назв тварин, поняття загальногалактичного календаря, незвичайний розклад Джен у школі Тауріна та інші фантастичні терміни.

Читати цей твір буде цікаво всім, хто скучив за фантастичними пригодами у космічному просторі. Автор зробила наголос не лише на гостросюжетності та динамічності книги, а й розкрила важливі людські цінності, без яких неможливо стати щасливою людиною та набути справжньої суті — любов, дружбу, відданість, сміливість.

На нашому сайті про книги сайт ви можете завантажити безкоштовно без реєстрації або читати онлайн книгу «Прокляте везіння. Таурін» Олена Петрова у форматах epub, fb2, txt, rtf, pdf для iPad, iPhone, Android та Kindle. Книга подарує вам масу приємних моментів та справжнє задоволення від читання. Придбати повну версію ви можете у нашого партнера. Також, у нас ви знайдете останні новини з літературного світу, дізнаєтесь про біографію улюблених авторів. Для письменників-початківців є окремий розділ з корисними порадами та рекомендаціями, цікавими статтями, завдяки яким ви самі зможете спробувати свої сили в літературній майстерності.

Скачати безкоштовно книгу «Прокляте везіння. Таурін» Олена Петрова

(Фрагмент)

У форматі fb2: Завантажити
У форматі rtf: Завантажити
У форматі epub: Завантажити
У форматі txt:

Добре, що всі вони – без супроводжуючих. Хм-м… тут так заведено? Ну що ж, поталанило. Принаймні в цьому не виділилася!

Ще один цікавий момент був у тому, що всі хлопчаки, що прийшли надходити, були одягнені в нормальні костюми. У сенсі – з тканини. Мабуть, зараз це було останнім писком місцевої моди. Ортвіт Аль'Крес, до речі, теж носив такий тканинний костюм. Такий собі романтичний стиль – світлий верх, темний низ, широкий пояс із пряжкою. І невисокі чобітки зі шкіри, що щільно охоплюють ікри поверх вузьких штанів. А я ще в резиденції лорда звернула увагу на його одяг, але чомусь не проаналізувала цей момент. Побачила комбез і за звичкою влізла в нього, немов інших варіантів і не може бути. Ні, річ шикарна, дуже дорога і з унікальним захистом, хто б сперечався! Ось тільки тут, схоже, зовсім недоречна. Ось… Ні, ну треба було так здурити?!

Поки я вдавалася самобичування, моєю неоднозначною персоною зацікавилися занурілі абітурієнти. Ну так, на кому ж ще відточувати печерні інстинкти, як не на білій вороні, що так виділяється із загальної купи? Бажання побитися головою об кам'яний стовп накотило з новою силою.

І доведеться зараз відстоювати свою незалежність, а то заклюють! Це справді інстинкт зграї. Вже зараз малолітні «альфи» намагатимуться вибудувати ієрархію і підім'яти під себе слабших. А хто на загальному тлі найбільше підходить для ролі ізгоя, на прикладі якого можна показати свою безперечну крутість? Тихо зітхнувши, я розплющила очі і глузливо підняла брову, спостерігаючи за наближається до мене пацаном. Пара приятелів, з якими дрібний блондин базікав лише хвилину тому, примостилися у нього за спиною, передчуваючи розвагу. Мабуть, хлопчисько – мій ровесник. Або трохи старший. Ну що ж, ось і перший кандидат для куріння та дурня.

Швидкий погляд на решту… Ні, втручатися не будуть. Вже легше.

Перевівши увагу на нахабного вовченя, яке вирішило поточити зубки об беззахисну жертву в моєму обличчі, недобро посміхнулася. Даремно ти це, малюку. У мене зараз надто мерзенний настрій, щоб я тебе шкодувала. І не варто так передчуваюче посміхатися, ти просто не знаєш, на кого збираєшся наїхати. Ну, сам винен, хто ж тобі лікар?

Трійця зупинилася за кілька метрів від мене, і пацан, зробивши невеликий крок уперед, видав сакраментальне:

– І що тут робить ця жебрака побродяжка? Біля воріт Академії таким не місце! - фу, як неоригінально ...

- Довго думав? І як ти з таким рівнем інтелекту потрапив сюди? Мабуть, татко здорово витратився, намагаючись влаштувати свою дитинку в пристойне місце.

- Ти!.. Не смій ображати мого батька!

- Взагалі я йому швидше співчуваю. Щиро. Не пощастило бідолахи з нащадком… І взагалі, йшли б ви, дівчатка, гуляти далі, – ліниво озвалась я, з цікавістю спостерігаючи, як хлопчина навпроти від люті спалахує нервовим рум'янцем, але якось нерівно, плямами. Все ж таки блондини червоніють вражаюче некрасиво. Хоча назвати цього конкретного пацана страшненьким чи навіть звичайним мову не повернеться. Надзвичайно гармонійні риси обличчя, трохи зарозумілий вигин по-дитячому повних губ, величезні сині очі в опахале темних вій, що зараз мечають цілі снопи блискавок. І туга золотиста коса до пояса, завтовшки з мою руку. Лабораторії Ненеї побилися б за такий екземпляр.

- Ти кого назвав дівчиськом? – прошипів мій розлючений співрозмовник. Як передбачувано… Світи змінюються, а чоловіки ті самі. І, як і раніше, найстрашніша образа – назвати ба… жінкою, в сенсі.

- А що? Хіба я помилився? Не гнівайтесь, о, прекрасна принцеса, я спокутую свою провину! Можливо, букет квітів чи цукерки? Що ви не любите цукерки? – мене несло. Інші з цікавістю прислухалися до діалогу, насилу стримуючи посмішки та неввічливе хихикання.

- Яка я тобі принцеса! Ти сліпий чи ідіот? Не бачиш, що я чоловік?

- Нічого, у всіх свої вади, принцеса! Тим більше, що тут, схоже, дівчата не вчаться... Доведеться якось викручуватися. Загалом, вважай, що ти мене вмовив, я згоден бути твоїм хлопцем!

– Ти! Вб'ю!.. - рвонув до мене хлопець. Але був пильно перехоплений друзями.

- О, ти такий пристрасний! Здається, мені пощастило, - посміхнулася я, розглядаючи принцесу, що виривається з рук приятелів. Ті, недобро косячись у мій бік, щось зашепотіли йому у вуха.

Навколишні підтягнулися ближче і вже відкрито розважалися за наш рахунок. Не сперечаюся, виглядали ми досить кумедно. З урахуванням того, що чемно підняти зад з бордюру я так і не спромоглася, хлопчисько, що навис наді мною, шиплячий від люті, немов закипає чайник, виглядав як маленька доглянута болонка, що гавкає на презирливо розглядає її чорного дворового кота, гріє сонцепеку. Пара друзів за спиною мого візаві картину не покращували. Схоже, вони й були б раді втекти подалі від «розваги», та друга кидати не привчені.

Всі оточуючі чудово розуміли - влаштовувати бійку біля воріт кадетського корпусу означає вилетіти з нього, навіть не дійшовши іспитів. Тож битва була виключно словесною. Ось тільки відступити, визнавши поразку в цій битві, хлопчик теж не міг - втрата особи в такому віці прирівнюється до катастрофи світових масштабів. А гідно відповісти «безрідному побродяжку» чомусь не виходило.

- Радуйся, що зараз я не можу розмазати тебе по землі, як ти того заслуговуєш, - взяв нарешті себе в руки любитель розважатися за чужий рахунок, струшуючи захоплення приятелів. - Але ввечері, коли іспити закінчаться, ми ще поговоримо. І ти дуже пошкодуєш про свої слова! Не будь я Нейрен Аль'Трайн, син адмірала Аль'Трайна! Якщо ти, звичайно, взагалі дійдеш до кінця іспиту, у чому я дуже сумніваюся.

- Приємно познайомитися, "принцеса Нея", - безтурботно кивнула я. – А я – Джен Шарт, син Сірого торговця.

Пацан нахилився до мене, наблизившись впритул, вдивився в мої безсоромні зелені очі, наївно шукаючи там каяття чи страх, і тихо прошипів:

– Я запам'ятаю тебе. І не сподівайся втекти!

Безтурботно посміхнувшись, я схилила голову набік і дуже демонстративно перевела запитальний погляд на його губи. Так, насправді для тих, хто не спостерігав за нашим діалогом з самого початку, картинка виглядає досить пікантно - ще трохи, і поцілуємося.

Ось тільки в душі зовсім не було того насмішкуватого спокою, що я демонструвала оточуючим. Дякую, звичайно, цьому білобрисому засранцю, що попередив про іспити, які таки розпочнуться саме сьогодні, але загалом новина малоприємна. Як би він не мав рацію - скласти тести в моєму поточному стані буде непросто. Ну і друга радісна звістка - я примудрилася загризтися з сином якогось адмірала. Мстивим синулів. Чомусь дуже сильно образився на мої невинні жарти. Ось не було смутку.

- Що тут відбувається? – холодно запитав хтось над моєю головою.

- Кохання з першого погляду, - машинально озвалася я, розмірковуючи про своє. І тільки «прихильник», що буквально відстрибнув від мене, і витягнуті морди інших личинок кадетів підказали, що іноді варто думати, перш ніж відкривати рот.

Я обережно повернула голову, щоб виявити, що ворота за моєю спиною, нарешті, відчинилися, а стулку підпирає височенний накачаний лисий тип у форменому комбезі. Постава, «космічна» засмага, голена верхівка, скептичний погляд. Боже, як він у цей момент нагадував Дарена!

- Доброго ранку, сер! – щиро посміхнулася я, явно шокуючи вояку своєю відвертою та неприхованою радістю. Чорт його знає, звідки взялося це безглузде «сер», але чоловік, здається, був не проти.

Окинувши поглядом ряди завмерлих, немов кролики перед удавом, хлопчаків, той повторив запитання:

– Я спитав, що тут відбувається! І хочу почути виразну відповідь!

Блін, ну чим йому моя відповідь не сподобалася? Адже чиста правда.

- Та все гаразд, сер. Просто знайомилися, - зітхнула я, встаючи і акуратно обтрушуючи з дупи налиплі травинки. – Ви прийшли, щоби проводити нас на іспити?

Схожі статті

Правила читання англійською для початківців з прикладами

Дієтологія: принципи науки у профілактиці та лікуванні захворювань

Збірник лекцій з літератури (161 лекція) (Дмитро Биков)

Скачати книгу "Аналітична хімія кальцію" (2